«Історія розвитку українського війська». Заняття : теоретичне. Основна мета


Скачати 91.32 Kb.
Назва«Історія розвитку українського війська». Заняття : теоретичне. Основна мета
Дата07.03.2013
Розмір91.32 Kb.
ТипДокументи
obuch.com.ua > Військова справа > Документи
Методична розробка уроку з теми:

«Історія розвитку українського війська».
Заняття: теоретичне.

Основна мета: довести до юнаків історичну роль України у Другій світовій війні та трагіч­ний розкол її народу між ворогу­ючими сторонами.

Навчальні питання:

1) українські військові фор­мування періоду Другої світової війни;

2) боротьба українців з німець­ко-фашистськими загарбниками;

3) Українська Повстанська Ар­мія та інші військові формування.

Місце проведення: клас «Захист Вітчизни»

Час: 45 хв.

Матеріальне забезпечення:

карта України та РСРС під час Другої світової війни (Великої Віт­чизняної війни).

Навчальний матеріал: під­ручник «Захист Вітчизни» — 2005, Орест Субтельний «Україна історія» — 1993.

Структура уроку 1. Вступна частина 1012 хв

1.1. Виконання команди: «Ста­вай!», рапорт командира відділен­ня, привітання, перевірка юнаків.

1.2. Оголошення теми та ме­ти уроку.

1.3. Стройове тренування: рух стройовим кроком, виконання ко­манд щодо головних уборів (на місці) «Головні убори — зняти!», «Головні убори — надіти!» — роздільно на 3 рахунки.

1.4. Перевірка пройденого ма­теріалу (заняття 4): військова ор­ганізація Українських січових стрільців; військова структура УНР та боротьба за національну державність 1917—1920 рр.

2. Основна частина ЗО хв

2.1. Українські військові фор­мування періоду другої світової війни

1920 р. — заснована підпіль­на Українська військова органі­зація (УВО), яка боролась з поль­ською владою на території Захід­ної України.

1929 р. — з'являється ОУН (Організація українських націона­лістів), яка веде боротьбу за єдину соборну Україну і 15.03 1939 — на території Чехословаччини було проголошено Незалежну Карпат­ську Україну, а військові форму­вання (10—12 тис. чол.) — Кар­патська Січ. За санкцією Німеч­чини угорська армія задушила молоду державу, загинуло понад 5 тис. українців.

Друга світова війна (01.09.1939):

• Активізувалась національ­на боротьба за незалежність. Як народ без власної держави укра­їнці дизорієнтовані. Це приво­дить до певного розмежування населення: 13 тис. ідуть на кон­такт з гітлерівцями (стали сол­датами добровільної дивізії СС «Галичина» під командуванням німецьких офіцерів, яка чинить терор проти українського на­роду);

• Друга частина залишається у складі Червоної Армії (4,5 млн. чол.) в радянському партизансько­му та підпільному русі;

• Третя частина – УПА (Укра­їнська Повстанська Армія), яка ве­ла партизанську війну загонами українських націоналістів (понад 400 тис. чол.).

2.2 Боротьба українців з ні­мецько-фашистськими загарб­никами

До лав Червоної Армії у перші дні війни влилося 200 тис. україн­ських добровольців. Мобілізовано практично все чоловіче населен­ня. Виключення — західні райони, де наступ фашистів занадто швид­кий. У планах Гітлера якнайскорі­ше заволодіти Україною — про­мисловим та культурним райо­ном СРСР. Крім того, розрахунок на значну підтримку населення України проти Росії. В цьому ду­же велика помилка.

Перший рік Великої Вітчизня­ної війни відзначився тим, що пар­тизанський рух незначний, мало організований, в основному у лі­состеповій смузі України. Загони утворювали з офіцерів Червоної Армії, які вийшли з оточення або втекли з полону. Населення під­тримувало партизан: надало їм ма­теріальну та моральну допомогу.

Серпень 1942 — початок ді­яльності спеціальної партизан­ської групи Медведєва і масового партизанського руху в Україні. Працюють великі партизанські з'єднання та загони під команду­ванням С.Ковпака, О.Сабурова, О.Федорова та ін. Дії партизан у західних районах не знаходять у населення такої підтримки як у східній і центральній частинах України.
Форми боротьби партизан:
• Руйнування німецьких ко­мунікацій (рейкова та шляхова війна).

• Тактика рейдів — великі за­гони (Карпатський рейд під ко­мандуванням С.Ковпака у 1943 р. з військової точки зору був невда­лим, але враження на населення України справив велике).

• Великого поширення набула тактична форма ведення бойових дій — засідка або мережа засідок. (Здійснивши напад із засідай,, пар­тизани миттєво зникали, а. з'явля­лися там, де їх не чекали.) Поши­рення набули нальоти.

• Партизанський рух був ін­тернаціональний, бо в купі з укра­їнцями воювали представники 62 народностей і національностей.

Всього партизан було близько 500 тис. чол.

• Зброю та припаси партизани отримували з «Великої землі» та поповнювали за рахунок трофеїв, а одяг, продукти, взуття їм давало населення окупованої України.

• Структурно партизанські за­гони і з'єднання були такими ж як в Радянській Армії. Були, навіть, навчальні загони та підрозділи для поповнення.

• Партизани діяли в тісному контакті з підпіллям (м.Красно-дон). У Херсоні підпілля активі­зувалося у 1943 р. і героїчно за­безпечувало зв'язок з партизанами в Голій Пристані, переправляючи туди своїх товаришів, яких шука­ли гітлерівці.
2.3 Українська Повстанська Армія та інші військові форму­вання

Боротьба за лідерство між двома фракціями ОУН завдала шкоди українській визвольній боротьбі (див. схему 9). Напе­редодні нападу на РСРС німці сформували українське військове з'єднання з 600 українців: підроз­діли «Нахтігаль» і «Роланд» для диверсійних цілей проти Черво­ної Армії. ОУН-Б переорієнту­вали частину бійців «Нахтігаль» для виконання українських цілей. Не погоджуючи свої дії з Берлі­ном, ЗО червня 1941 р. ОУН-Б за­хопила Львів і проголосила акт про відновлення Української Держави. За це фашисти відпра­вили С.Бандеру з товаришами у концтабір, а 40 провідних чле­нів ОУН розстріляли. На окупо­ваних територіях оунівці створю­ють адміністрації, відкривають школи та церкви. На Поліссі та Волині з'являються партизанські загони націоналістів, які напри­кінці 1941 р. об'єднуються у вій­ськову частину «Поліська Січ» (Тарас Бульба-Боровецький).

У грудні 1942 р. сформова­но УПА (Українську Повстан­ську Армію) під керівництвом Романа Шухевича, яка налічу­вала 40 тис. чол. і об'єднувала 4 військових армії: «Північ», «Пів­день», «Схід» та «Захід». УПА набула активної підтримки з боку населення. Основна бойова оди­ниця — курінь (з 3—4 сотень по 130—200 чол. в кожній).

У Другій світовій війні Украї­на втратила — 8 млн чол., з яких: 2,5 млн військові, а 5,5 млн чол. цивільні.

3. Завершальна частина З-5 хв

3.1. Наголошення на темі, під­биття підсумків виконання осно­вної мети та цілей заняття.

3.2. Підсумок відповідей учнів та їх дії під час стройового тре­нування, індивідуальні завдання з стройових вправ.

3.3. Домашнє завдання: прочитати матеріал у підручнуку, конспекті; провести тренування виконання стройового при­йому «Головні убори — зняти!», «Головні убори — надіти!».


Підготував викладач предмету «Захист Вітчизни»

Михайлін Ю.М.

В Урок №

Тема 1. Історія розвитку українського війська.

Заняття 6: теоретичне.

Основна мета: ознайомити допризовників з порядком про­ходження служби у ЗС СРСР до оголошення незалежності Украї­ни та місцями і умовами несення служби українцями.

Навчальні питання:

1) військова служба українців у Збройних Силах СРС;

2) створення Збройних Сил України.

Місце проведення: клас «Захист Вітчизни»

Час: 45 хв.

Матеріальне обладнання:

комплект плакатів «ЗС України», карта СРСР, карта України.

Навчальний матеріал: під­ручник «Захист Вітчизни» — 2005, Конститу­ція СРСР — витяги про службу у ЗС СРСР.

Структура уроку

1. Вступна частина 10—12 хв

1.1. Рапорт командира від­ділення (виконує призначений учень), відповідь на привітання, перевірка учнів.

1.2. Оголошення теми, осно­вної мети та порядку проведен­ня уроку.

1.3. Стройове тренування: рух стройовим кроком — підготов­ча вправа для вивчення рухів ру­ками (на 2 рахунки), на місці (на 2 рахунки), стройовим кроком (на 4 рахунки).

1.4. Опитування: 1) українські формовання у Другій світовій вій­ні; 2) підпільний та партизанський рух опору на Україні; 3) діяль­ність ОУН.

2. Основна частина — 25— ЗО хв
2.1. Військова служба укра­їнського народу у Збройних Си­лах СРСР

За радянських часів україн­ці, як і всі громадяни СРСР, ви­конували Закон «Про загальний військовий обов'язок та військо­ву службу»: проходили службу у різних регіонах держави на по­садах від рядового солдата до ге­нерала і маршала. ЗС СРСР мали на озброєнні сучасну військову техніку та могутню зброю. На це виділялися неабиякі кошти. Ра­дянський Союз постійно змагався за першість в силі зі Сполученими штатами. Постійно вів регіональні війни (Чехословаччина, Угорщи­на, Корея, Афганістан тощо) або підтримував тоталітарні режими (Куба, В'єтнам, Ангола, Ірак) і, в решті-решт, до нього стали від­носитися у світовому товаристві як до агресивної держави. Україна як органічна частина тієї держави до сьогоднішнього дня несе тягар вини за дії Радянської держави.

Види ЗС:

Сухопутні війська найчисельніші, бо мають найбільшу в світі кількість бронетехніки та арти­лерії.

Ракетні війська стратегіч­ного призначення наймогутніші та найчисельніші в світі.

Військово-повітряні сили мали на озброєнні сучасні літа­ки, зокрема стратегічні бомбар­дувальники.

Військово-морський флот мав досить могутні надводні і під­водні судна з сучасним озброєн­ням, зокрема ядерними стратегіч­ними ракетами.

Повітрянодесантні війська мали всебічне сучасне забезпечення і були найчисельнішими у світі.

ЗС України виникли на базі Радянських і мають не тільки од­накову структуру та озброєння, але і військову науку: оператив­не мистецтво, тактичну, вогневу, стройову, інженерну, хімічну, розвідувальну підготовки, військо­ву топографію тощо. Маючи на озброєнні передові технології і за­безпечивши армію сучасною збро­єю, Радянський Союз мав також численні недоліки у суспільстві та природно і в своїх ЗС, а Украї­на також унаслідувала їх. Позитивні наслідки:

• Військова структура Київ­ського округа забезпечила основу структури ЗС України.

• Сучасне озброєння.

• Передова військова наука і кадри.

• Передові військові техноло­гії і розвинута економічна база.

Негативні наслідки:

• Досить обтяжлива кількість застарілого озброєння (танки, БТР, літаки, ракетні та артилерій­ські системи, інженерна техніка тощо).

• Низьке матеріально-техніч­не забезпечення військових час­тин та підрозділів.

• Розірваність системи вій­ськового економічного потенціа­лу країни.

• Обтяжлива громіздка струк­тура управління військами.

• Занадто перебільшена чисель­ність військ для мирної країни.

• Неабиякі проблеми мораль­ного стану особового складу Ар­мії і Флоту (казармена дисциплі­на, більшість офіцерів російського походження тощо).

Строкова військова служ­ба складала 2 роки в сухопут­них військах та авіації і 3 ро­ки — на флоті, після якої чоловік перебував у запасі до 40-річчя. У 50—60-ті служба вважалася почесним обов'язком ставлення до ЗС та інших силових струк­тур, в 70-ті значно погіршилось, а пізніше оцінювалося досить скептично — молоді хлопці шука­ли можливості уникнути армії.

2.2. Створення Збройних Сил України

24 серпня 1991 року Україна проголосила незалежність і праг­нення жити в мирі та дружбі з усіма державами світу. 6 грудня 1991 року Верховна Рада прийняла постанову про створення ЗС, а 19 жовтня 1993 року постановила вважати 6 грудня святом — Днем Збройних Сил України.

Прийнято Воєнну доктрину про те, що Україна має оборонний, миролюбний характер. Страте­гічне завдання держави — захист державного суверенітету і полі­тичної незалежності, збереження територіальної цілісності та не­доторканності кордонів. Молода держава відмовляється від ядер­ної зброї, після чого набуває в сві­ті неабиякого авторитету. Прийня­то відповідну програму розбудови ЗС, яка забезпечила б скорочення чисельності ЗС і привела у відпо­відність до виконання локальних задач: нечисленні, добре підго­товлені і відповідно озброєні під­розділи. Для цього заплановано перехід на професійну армію: до 2005 р. — 30% особового скла­ду; до 2010 р. — 50—75%; та до 2015 р. — 100%. Підрозділи комп­лектуються у відповідності до су­часних вимог (в Іраку бере участь український батальйон чисельніс­тю 1800 чол., оснащений спеціаль­ною зброєю та технікою).

ЗС мають три види військ (СВ, ВПО, ВМС) та тил. Во­ни підрозділяються на роди які складаються з військових об'єд­нань (армій), з'єднань (дивізій, корпусів), частин (полків, бри­гад, окремих батальйонів та диві­зіонів), підрозділів (батальйонів, дивізіонів, рот, батарей, взводів, відділень, екіпажів).

Основний закон, який регулює військову службу, — Закон Укра­їни «Про загальний військовий обов'язок та військову службу» (1992 р.). Решта відповідних за­конів та військових статутів все­бічно регулюють як забезпечення боєздатності ЗС, так і умови ви­конання задач.

3. Завершальна частина З-5хв

3.1. Наголошення на темі та основній меті заняття.

3.2. Підсумки виконання стройових вправ та відповіді на контрольні запитання, їх оціню­вання.

3.3. Домашнє завдання: про­читати конспект, підготувати інформацію про наявність та і участь українських військових підрозділів у розв'язанні міжна­родних конфліктів.

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

«Нормативно-правова база з військових питань» Занятт: теоретичне. Основна мета
Основна мета: ознайомити допризовників з системою зако­нів, які забезпечують обороно­здатність держави та з Воєнною доктриною як...

DONETSK COMPARTMENT of SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY ДОНЕЦЬКИЙ ВІСНИК...
...

Тема 1: ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СПОРТИВНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ Мета
Мета: визначити фізіологічні особливості статичних зусиль і їх вплив на організм

Денна та заочна форми навчання Соціально – гуманітарний факультет...
Роль християнської церкви в процесі укріплення держави та формуванні імперської влади

Розділ 1 поняття націоналізму та умови його розвитку на українських землях 1
Нашою дорогоцінною спадщиною, в якій акумульовано багатовіковий історичний досвід українського народу в усіх сферах життєдіяльності,...

Основні засади ВУА „За європейські цінності в науці” Основні засади...
Основна мета діяльності: сприяти розвитку фундаментальної науки в Україні та виробленню державної політики щодо наукової та освітньої...

Тема заняття
Мета заняття: Сформувати у студентів навики з почат­кового настроювання програмного середовища "1С: Бухгалте­рія", вивчити сервісні...

Заняття та його план
Проблеми та перспективи розвитку аудиту в Україні. Його сутність, мета і завдання

Основна література
Денисова Т. Н. Історія американської літератури ХХ століття. – К.: Довіра, 2002. – 318 с

Методичні рекомендації та плани практичних занять з курсу „ ІСТОРІЯ...
Тема“Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорізького” – перша Конституція України

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
obuch.com.ua
Головна сторінка