Зміст


Скачати 499.37 Kb.
НазваЗміст
Сторінка2/6
Дата07.05.2013
Розмір499.37 Kb.
ТипДокументи
obuch.com.ua > Фінанси > Документи
1   2   3   4   5   6

2. Ліквідність підприємства й фінансова стабільність



Стабільність фінансового стану підприємства характеризується системою фінансових коефіцієнтів (ratio). Вони розраховуються як співвідношення абсолютних показників активу й пасиву балансу. Аналіз фінансових коефіцієнтів укладається в порівнянні їхніх значень із базисними величинами, а також у вивченні їхньої динаміки за звітний період і за кілька років.

Одним з найважливіших показників, що характеризують фінансову стабільність підприємства, його незалежність від позикових коштів є коефіцієнт автономії, що обчислюється по формулі:
, (1)
де Іс - джерела власних коштів

В - загальний підсумок балансу (загальна сума фінансування).

Він показує частку власних коштів у загальній сумі всіх коштів підприємства, авансованих їм для здійснення статутної діяльності.

Мінімальне граничне значення коефіцієнта автономії оцінюється на рівні 0.5. Таке значення показника дає підстави припускати, що всі зобов'язання підприємства можуть бути покриті його власними коштами.

Коефіцієнт автономії доповнюється коефіцієнтом співвідношення позикових і власних коштів, рівним відношенню величини зобов'язань підприємства по притягнутим позиковим коштам до суми власних коштів. Формула розрахунку цього показника має такий вигляд:
, (2)
де КТ – довгострокові кредити й позикові кошти;

Кt – короткострокові кредити й позикові кошти;

rР – розрахунки та інші пасиви.

Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів указує, скільки позикових коштів залучило підприємство на одну гривню вкладених в активи власних коштів. Нормальним уважається співвідношення 1:2, при якому одна третина загального фінансування сформована за рахунок позикових коштів.

Важливою характеристикою стабільності фінансового стану є також коефіцієнт маневреності (Км), дорівнює відношенню власних оборотних коштів підприємства до суми джерел власних оборотних коштів підприємства до суми джерел власних і довгострокових позикових коштів. Він обчислюється по формулі:
, (3)
де Ес - наявність власних оборотних коштів;

Іс – джерела власних коштів;

КТ – довгострокові кредити й позикові кошти;

F - основні кошти й інші необоротні активи (підсумок І роздягнула активу балансу)

Коефіцієнт показує, яка частка власних коштів підприємства перебувають у мобільній формі, що дозволяє більш-менш вільно маневрувати цими коштами. Як оптимальна величина коефіцієнт маневреності може бути прийнятий у розмірі 0.5.

Крім коефіцієнта маневреності застосовуються коефіцієнти мобільності всіх коштів підприємства й оборотних коштів. Перший з них визначається відношенням вартості всього майна підприємства по формулі:
, (4)
де Z - запаси й витрати (рядка 211-215, 217 ІІ роздягнула балансу)

ra – дебіторська заборгованість;

d - кошти й цінні папери;

B - загальний підсумок балансу;

Ra – всі оборотні активи.

Він характеризує частку коштів для погашення боргів. Чим вище значення коефіцієнта, тим більше в підприємства можливостей забезпечувати безперебійну роботу, розраховуватися із кредиторами.

Коефіцієнт мобільності оборотних коштів визначають розподілом найбільш мобільної їхньої частини (коштів і короткострокових фінансових вкладень) до вартості оборотних коштів. Формула розрахунку:
, (5)
де d - кошти й цінні папери;

Ra – всі оборотні активи.

Цей коефіцієнт показує частку абсолютно готових до платежу коштів у загальній сумі коштів, що направляють на погашення довгострокових боргів.

Одним з основних показників стабільності фінансового стану є забезпеченість запасів і витрат власними джерелами їхнього формування (Ко), дорівнює відношенню суми власних оборотних коштів і довгострокових позикових коштів до вартості запасів і витрат підприємства. Він обчислюється по наступній формулі:
, (6)
Нормальне обмеження цього показника, отримане на основі даних господарської практики, становить 0.6 - 0.8.

Важливу характеристику структури коштів підприємства дає коефіцієнт майна виробничого призначення (Кпі), дорівнює відношенню суми основних коштів, капітальних вкладень, устаткування, виробничих запасів і незавершеного виробництва до вартості всього майна підприємства. Обчислюється цей коефіцієнт по наступній формулі:
, (7)
Нормальним уважається наступне обмеження цього показника: Кпі 0.5. Паритетний принцип вкладення коштів у майно виробничої сфери й сфери обігу створює сприятливі умови як для створення виробничого потенціалу, так і для фінансової діяльності.

Приватними значеннями коефіцієнта майна виробничого призначення є показники, що характеризують частку основних коштів і матеріальних оборотних коштів у вартості майна. Перший з них (КF) обчислюється відношенням вартості основних коштів до підсумку балансу по формулі:

КF = F / B , (8)
Коефіцієнт матеріальних оборотних коштів (КZ), дорівнює відношенню вартості запасів і витрат до підсумку балансу, обчислюється по формулі:
KZ = Z / B , (9)
Поряд з показниками характеризующими структуру майна підприємства, необхідно обчислювати й аналізувати коефіцієнти, що показують частку довгострокової й короткострокової заборгованості в джерелах коштів підприємства. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів (Кд) визначається відношенням суми довгострокових кредитів і позикових коштів до суми джерел власних коштів і довгострокових кредитів і позик. Він обчислюється по формулі:
, (10)
Коефіцієнт короткострокової заборгованості (Кк) виражає частку короткострокових зобов'язань підприємства в загальній сумі зовнішніх зобов'язань і обчислюється по формулі:
, (11)
Коефіцієнт кредиторської заборгованості й інших пасивів (Ккз) характеризує частку кредиторської заборгованості й інших пасивів у загальній сумі зовнішніх зобов'язань підприємства. Він обчислюється по формулі:

, (12)
Коефіцієнт автономії джерел формування запасів і витрат (Каз) показує частку власних оборотних коштів до загальної суми основних джерел коштів для формування запасів і витрат. Формула його розрахунку:
, (13)
Коефіцієнт прогнозу банкрутства Кпб характеризує питома вага чистих оборотних коштів у сумі активу балансу. Він обчислюється по формулі:
, (14)
Якщо підприємство зазнає фінансових труднощів, то даний коефіцієнт знижується.

Ринкові умови господарювання ставлять за обов'язок підприємству в будь-який період часу мати можливість терміново погасити зовнішні зобов'язання (тобто бути платоспроможними) або короткострокові зобов'язання (тобто бути ліквідним).

Підприємство вважається платоспроможним, якщо його загальні активи більше, ніж довгострокові й короткострокові зобов'язання. Підприємство ліквідне, якщо його поточні активи більше, ніж короткострокові зобов'язання. При цьому важливо враховувати, що для успішного фінансового керування діяльністю підприємства наявні кошти більше важливі, чим прибуток.

Ліквідність активів і терміновість зобов'язань можуть бути лише приблизно визначені по бухгалтерському балансі в ході зовнішнього аналізу. Підвищення точності оцінки ліквідності балансу відбувається в рамках внутрішнього аналізу на базі даних бухгалтерського обліку.

Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, активи підприємства підрозділяються на наступні групи:

  1. Найбільш ліквідні активи. До них ставляться всі статті коштів підприємства й короткострокових фінансових вкладень (цінні папери). Для підсумку даної групи можна записати наступну формулу розрахунку:

А1 = d

де d - кошти й короткострокові вкладення.

  1. Швидко реалізовані активи - дебіторська заборгованість та інші активи беруться з ІІІ розділу активів балансу.

А2 = ra

  1. Повільно реалізовані активи. До них ставляться статті з ІІ розділу активу балансу. Запаси сировини, матеріалів, МПБ, готової продукції, товарів і витрати в незавершеному виробництві, а також заборгованість учасників по внесках у статутний капітал, і стаття «Довгострокові фінансові вкладення» з І розділу активу «Необоротні активи».


А3 = Z + FT+RT , (15)
де FT – довгострокові фінансові вкладення;

RT – заборгованість учасників по внесках у статутний капітал.

  1. Важко реалізовані активи - статті Й роздягнула активу «Необоротні активи», за винятком статті цього розділу, включену в попередню групу.


А4 = F – FT , (16)

Пасиви балансу групуються по ступені терміновості їхньої оплати:

  1. Найбільш термінові зобов'язання. До них ставляться кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендах та інші короткострокові пасиви.

П1 = rР

  1. Короткострокові пасиви - короткострокові кредити й позикові кошти.

П2 = Кt

  1. Довгострокові пасиви - довгострокові кредити й позикові кошти.

П3 = КТ

  1. Частка збереження балансу активу й пасиву підсумок даної групи зменшується на суму по статті «Витрати майбутніх періодів» (Sf ). До отриманого підсумку цієї групи додаються статті: «Доходів майбутніх періодів» (Д), «Фонди споживання» (Ф), «Резерви майбутніх витрат і платежів» (рn)


П4 = Іс - Sf + Д + Ф + рn , (17)
На практиці обчислюють три відносних показники ліквідності.

При вирахуванні першого показника як ліквідні кошти (чисельника дробу) беруться тільки кошти в касі, на банківських рахунках, а також цінного папера. Як знаменник - короткострокові зобов'язання.
, (18)
Другий показник відрізняється від першого тем, що в чисельнику до раніше наведеної суми додаються суми короткострокової дебіторської заборгованості, реальної до одержання.

, (19)
Третій показник ліквідності (коефіцієнт покриття або поточної ліквідності) у чисельнику містить ще вартість матеріально-виробничих запасів, які продавши якщо буде потреба, можна перетворити в готівку. Формула розрахунку коефіцієнта покриття (Кп) виглядає так:
, (20)
Оборотні кошти в грошах готові до платежу й розрахунків негайно, тому відношення цієї частини оборотних коштів до короткострокових зобов'язань підприємства називають коефіцієнтом абсолютної ліквідності. Його значення зізнається теоретично достатнім, якщо воно досягає 0.2 - 0.25.

Якщо на покриття короткострокових зобов'язань мобілізувати кошти в розрахунках з дебіторами, можна одержати коефіцієнт ліквідності (другий показник ліквідності). У світовій практиці він одержав назву коефіцієнта критичної оцінки, або терміновості. Теоретично виправдані оцінки цього коефіцієнта лежать у діапазоні 0.7 - 0.8.

Найбільш узагальнюючим показником платоспроможності виступає загальний коефіцієнт покриття (третій показник ліквідності), у розрахунок якого в чисельнику включають всі оборотні кошти, у тому числі матеріальні. Оптимальним є співвідношення 1:2.

Вирахування трьох різних показників ліквідності не випадково. Справа в тому, що кожний з них, застосовуваний у конкретному випадку, дає ту картину, стабільності фінансового становища, що цікавить конкретного споживача інформації. Наприклад, для постачальника сировини, матеріалів і послуг великий інтерес представляє перший показник; для банку , що кредитує дане підприємство, - другий, а для власника акцій і облігацій - третій.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

ЗМІСТ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ
Папка з роздрукованими документами по проекту (зміст папки по розділах наведено у таблиці)

Тема 1: Завдання і зміст літньої педагогічної практики. Організаційний період у таборі
Розробити структуру діяльності вожатого до заїзду дітей у табір: мета, завдання, зміст, форми

Критерії оцінювання власного висловлення Зміст
Зміст власного висловлення оцінюється за шістьома параметрами, як показано в таблиці

На чистому листку паперу напишіть за поданим нижче пляном короткий...
Станція Океанська. Прибуття поїзда—“ешелона смерти”. Виявлення втечі Григорія Многогрішного

Види нормативно-правових актів
Поширеність саме цієї форми права може бути пояснена можливістю чітко, ясно і однозначно сформулювати зміст юридичних приписів та...

Тема: Зміст освіти в сучасній школі
Зміст освіти – система наукових знань, практичних умінь та навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових фізичних...

3 Зміст дисципліни
Основні поняття і терміни (операція, процес, механізація, комплексна механізація, автоматизація, машини, деталі, механізм, апарат,...

ЛЕКЦІЙНІ ЗАНЯТТЯ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
Ціннісні орієнтації персоналу та їх класифікація. Орієнтація персоналу на корпоративну культуру. Особливості та роль персоналу в...

Зміст дисципліни: "Машини та обладнання для тваринництва"
Зміст і завдання дисципліни. Загальна характеристика системи машин для тваринництва. Значення тваринницт­ва в життєдіяльності населення...

Зміст і форми самостійної роботи
Самостійна робота студентів – це одна з організаційних форм навчання, яка регламентується робочим навчальним планом. Зміст самостійної...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
obuch.com.ua
Головна сторінка